Що заважає Україні відкрити ринок землі

Оксана Тороп, ВВС News Україна

"Якби в нас була цивілізована, правова держава, то я двома руками підтримав би продаж землі та скасування мораторію", - каже селянин Олексій Осіпов. Він - власник сільськогосподарської земельної ділянки на Кіровоградщині, і таких як він в Україні - близько 7 мільйонів.

Всі ці люди отримали паї, але не мають права ними розпоряджатися на власний розсуд. Бо це заборонила їм держава. І, попри заклики міжнародних організацій та західних партнерів провести реформи та відкрити ринок землі, політики не поспішають зайнятися цим дражливим питанням.

BBC News Україна спробувала розібратися, що ж заважає депутатам зняти мораторій та чи варто сподіватися, що ринок землі таки запрацює.

Поруч з Венесуелою та Кубою

В Україні вже 17 років люди не можуть продавати свою землю. За цей час понад один мільйон власників вже померли.

Переважна більшість не може самостійно ці ділянки обробляти, а тому здає в оренду за малі гроші.

Дрібні фермери ж, які взяли цю землю, часто страждають від рейдерських захоплень з боку більших структур, які концентрують сільськогосподарські землі у своїх руках.

І хоча наближається час, коли депутати знову повернуться до розгляду цього питання, надії на зміни поки що немає - адже попереду вибори, а значить, популізму побільшає і за цих умов простіше просто подовжити мораторій.

Тож Україна лишається поряд з Венесуелою, КНДР та Кубою, які не мають ринку землі як такого.

Влада хоче, та не може

Вже кілька років поспіль МВФ закликає Україну скасувати мораторій на продаж землі та провести аграрну реформу. А Світовий банк називає земельну реформу ключовою та нагальною для країни і наголошує, що ціни на сільгоспземлю після відкриття ринку зростуть в рази. А це вигідно і селянам, і державі.

У відповідь українська влада погоджується, що ситуацію треба змінювати, але до конкретних дій не вдається.

Восени 2018 року прем'єр Володимир Гройсман висловився проти вільного продажу землі для всіх. Мовляв, "треба дати можливість українцям один в одного купувати землю в обмеженій кількості".

При цьому, традиційно заспокоїв всіх, що уряд готовий обговорювати питання земельної реформи з експертами.

У цій реформі ключовим є ухвалення парламентом законопроекту "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", який і потрібен для скасування мораторію.

Саме він має встановити правила майбутнього ринку та визначити, кому можна продавати, які будуть обмеження площ та чи даватиме держава кредити. Ці та інші питання треба вирішити до запуску ринку, але політики поки що за це не беруться.

ЗМІ раніше повідомляли, що уряд чекає ключового законопроекту від аграрного міністерства.

BBC News Україна відправила з цього приводу запит до Міністерства аграрної політики та продовольства. Виявилося, що документ підготували і, за даними міністерства, "технічних перешкод для запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні не існує".

"Проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" був напрацьований у тісній співпраці з робочою групою, в яку увійшли науковці, представники профільних громадських об'єднань, народні депутати, експерти, учасники земельних відносин та фінансисти", - йдеться у відповіді першого заступника міністра Максима Мартинюка.

У проекті пропонують не допускати до купівлі землі іноземців та великий капітал. Разом з цим законопроектом хочуть подати й інші, які стосуються фінансової підтримки та пільгового кредитування малих і середніх виробників та фермерів.

Тож пропозиції напрацьовані, але не вистачає політичної волі.

"Враховуючи поточний етап політичного процесу в Україні, малоймовірно, що таке соціально чутливе питання, як скасування мораторію на продаж сільгоспземель, може бути ухвалено в короткостроковій перспективі", - вважає пан Мартинюк.

Депутати проти

Найбільшими публічними прихильниками продовження мораторію є "Батьківщина" та Радикальна партія Олега Ляшка. Вони лякають тим, що землі скуплять іноземці або олігархи, а тому треба спочатку створити законодавчі запобіжники.

Не готові голосувати за відкриття ринку землі і в коаліції. Депутати від "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту" разом з кількома іншими групами та фракціями вже зареєстрували кілька законопроектів, якими пропонують продовжити мораторій.

Представник "БПП" Олексій Мушак у розмові з BBC News Україна зізнається, що кількість прихильників зняття мораторію серед депутатів поступово зростає.

"Я великий оптиміст, тому оцінюю шанси (на зняття мораторію. - Ред.) 50 на 50 в цьому році. Адже кількість тих, хто починає підтримувати зняття мораторію, збільшується", - каже він.

За такої ситуації, за його словами, важливою є позиція уряду. А він в умовах, коли і так нещодавно довелося піти на підвищення цін на газ на вимогу МВФ, озирається на настрої населення. Тож схоже, що шанси на фахову дискусію з цього питання матимуть вже депутати нового скликання та, імовірно, новий уряд.

"Люди, як на пороховій бочці"

У своїх коментарях з цього питання політики часто посилаються на думку населення, абсолютна більшість якого нібито проти зняття мораторію.

У листопаді Центр Разумкова, група "Рейтинг" та КМІС оприлюднили дослідження, згідно з яким 72% опитаних - проти продажу земель сільськогосподарського призначення і лише 13% підтримують.

Експерт Світового банку Денис Нізалов звертає увагу на те, що такі дослідження часто маніпулятивні.

За його словами, багато чого залежить від того, як сформулювали запитання. Тому саме формулювання про "ставлення до мораторію" не є показовим. Важливіше, на його думку, запитати у людей про суть ситуації та про їхні особисті права на купівлю та продаж землі.

"Я в принципі підтримую думку, що земля має продаватися, але поки що на цьому шляху багато перепон", - каже в розмові з BBC News Україна власник земельної ділянки Олексій Осипов.

"Я власник земельної ділянки, як і багато інших, я нею дорожу. Але земля має продаватися. Адже є ті, хто хоче її продати і переїхати, наприклад, із села в місто".

При цьому, Олексій впевнений, що на землю треба встановити ринкову ціну, щоб не скуповували у селян за безцінь.

"Якщо відкриють продаж, то важливо, як цей процес буде здійснюватися. Адже сьогодні наша держава не гарантує захисту таким простим людям, як я. Якщо я потраплю у якусь неприємну ситуацію, то важко шукати правди у правоохоронних чи судових органах", - додає він.

"У нас в сусідніх селах були спроби рейдерських захоплень, не знаю куди дивляться правоохоронні органи. Нікого не покарали, а люди сидять, як на пороховій бочці", - додає він.

Тобто люди скоріше не так за продовження мораторію, як гучно заявляють політики, як за те, щоб в Україні нарешті створили умови для запуску прозорого ринку землі. Щоб кожен власник відчував себе захищеним та впевненим у завтрашньому дні.

У коментарі BBC News Україна Денис Нізалов пояснює, що від дії мораторію втрачають в першу чергу самі ж власники. Здебільшого вони не можуть обробляти землю, а тому здають в оренду за низьку ціну.

"А хто хоче продати, аби використати кошти на щось інше, не може цього зробити. Якщо в людини є вибір - вона виграє, це однозначно!" - вважає він і додає, що власників землі цього вибору позбавили.

За його словами, те, що вирішення цієї проблеми не зрушилося з місця, вигідно насамперед певним політичним групам, які прагнуть влади. Також це на руку окремій групі фермерів, яка має зиск від напівлегального чи нелегального ринку землі.

"В експертному середовищі існує одностайна підтримка, що не варто продовжувати мораторій, треба знімати. Сьогодні це питання до депутатів", - каже експерт.

Він упевнений, що всі рейдерські захоплення земель є результатом дії мораторію.

"Адже там, де є схеми, є ризики, є невизначеність. Власники землі зараз не можуть укладати повноцінні договори аренди. Тому в цьому напівлегальному середовищі й відбувається рейдерство", - вважає Денис Нізалов.

Та не всі пов'язують рейдерство напряму з мораторієм. На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, треба спочатку створити справедливі суди та правоохоронні органи, а потім вже знімати мораторій.

Також він пояснює, що в аграріїв зараз немає грошей, аби купувати землю, потрібне кредитування цього напрямку.

"Тому і виходить, що аграрії перебувають у ситуації, коли вони розуміють: їх не кредитують, проблема не вирішена, до того ж земля є поганою заставою", - каже пан Соколов і додає, що через це аграрії проти відкриття ринку землі.

Однак експерт згоден, що м'яч зараз - на полі депутатів: адже всі необхідні законопроекти розроблені і вперто ними не голосуються:

"Зате одні кричать, що треба ввести ринок землі, інші кричать - треба ввести мораторій. А потрібно створити передумови, аби ринок землі можна було запустити, і він приніс нам не нові проблеми, а дав поштовх для розвитку економіки".

Ланцюгова реакція

Тим часом, українці почали шукати захисту своїх прав в міжнародних судах. У травні цього року Європейський суд з прав людини визнав мораторій на землю незаконним.

І це рішення може призвести до ланцюгової реакції. Люди тепер можуть посилатися на рішення ЄСПЛ та вимагати компенсації. А це може коштувати державі мільярди.

"ЄСПЛ не вимагає запровадити ринок завтра, але він вимагає зробити так, щоб в розумні строки була вирішена проблема з неможливістю відчуження розпайованої землі", - пояснює BBC News Україна уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Тобто мова йде про ухвалення того законопроекту про обіг землі, який напрацювало Міністерство аграрної політики. Його в парламент має подати уряд.

"Мораторій хоч і продовжують, але в селах працюють місцеві "царьки", які ось що придумали: або беруть землю в оренду на десятки років і вважай, вони викупили цю землю в людини, або підписують договір емфітевзису (довгострокове право на майно. - Ред.) - це практично той самий договір продажу", - розповідає Олексій Осіпов.

Таким шляхом окремі великі фермери концентрують землю у своїх руках.

На різних регіональних сайтах можна побачити багато повідомлень про незаконні захоплення земель, підробку документів про оренду, різні махінації тощо. І до того часу, коли депутати таки зважаться на встановлення прозорих правил гри та скасування мораторію, багато кому вже не буде чого продавати.


Запам'ятати мене