Наукове дослідження: рейдерство сільськогосподарських земель в Україні має глобальний вплив

В Україні формально діє мораторій на продаж землі, втім де-факто земля продається й купується, а також захоплюється, що має згодом вплив на світові харчові резерви. Про це йдеться у дослідженні голландських науковців.

У межах ярмарку „Зелений тиждень“ у Берліні, в п’ятницю, 20 січня відбудеться дискусія з приводу рейдерства земельних ділянок на території колишнього СРСР, у тому числі й Україні. Це основна тема дослідження голландських науковців „Захоплення земель у пострадянській Євразії: на карту поставлені найбільші земельні резерви світу“. За їхніми даними, в сільськогосподарському секторі України уже присутні інвестори зі Швеції, Швейцарії, Нідерландів, Великобританії, Франції, США, Данії, Лівії, Японії, Австрії, Ірландії та інших країн. Для того, щоб отримати землю українці та іноземці використовують різні непрозорі схеми. Це відкриває шлях для корупції, адже у власників, які ніби отримали ділянки, можна їх відібрати.

У свою чергу та ж корупція гальмує подальший розвиток сільськогосподарського виробництва. А страждають від цього не лише українці, адже за даними Організації продовольства та сільського господарства ООН, Україна - одна з чотирьох країн світу, які мають невикористані резерви, що здатні суттєво вплинути на задоволення світового попиту на продукти харчування. (Окрім України до списку входять Росія, Казахстан та Аргентина).

Питання продажу землі не принципове

Оане Віссер, який є професором Університету Радбуд у Нійменгені і співатором наукової праці „Захоплення земель у пострадянській Євразії“ вважає, що для розвитку українського сільського господарства не обов’язково дозволяти продаж землі іноземцям. Адже у багатьох країнах світу землю просто винаймають, як у Німеччині чи Нідерландах. Втім в Україні така схема діє нині неефективно.

„Контракти на оренду землі в Україні не укладаються на термін довший, ніж 5 років, орендарі не достатньо захищені законом. Це зупиняє інвесторів, які хотіли б вкладати гроші на перспективу. Більше того, в Україні дуже багато дрібних власників, кожний селянин має десь 4 гектари землі. Приміром, український агрохолдінг «Миронівський хліб» контролює 250 тисяч гектарів, при цьому йому довелося укладати угоди з оренди із 100 тисячами людей“ - пояснює науковець.

За словами Оане Віссера, щоб забезпечити стабільний розвиток сільського господарства і не допускати захоплення земель, в Україні потрібно побороти корупцію і забезпечити незалежність судів, а також створити асоціації дрібних власників, які би відстоювали їхні права. Якщо ж ці питання не будуть вирішені, сільських мешканців дуже легко можна буде ошукати, а вони самі не зможуть протистояти нелегальному відчуженню своєї землі.

Паралелі з Африкою

За словами директора Інституту Лейбніца з питань аграрного розвитку Центральної та Східної Європи (Німеччина) Альфонса Бальмана, який також братиме участь у дискусії з приводу земельного питання на „Зеленому тижні“ у Берліні, нині Україну можна цілком порівняти з Африкою, де теж відбувається активний процес акумулювання земель інвесторами. „В обох регіонах є невикористаний потенціал, і там і там бракує капіталовкладень та ноу-хау, є проблеми політичні, зокрема корупція,“ - говорить Альфонс Бальман.

Втім, щоб Україна знову стала „європейською житницею“, самих інвестицій замало. вважає експерт. Адже існує ще й проблема освіти. За словами директора Інституту Лейбніца з питань аграрного розвитку Центральної та Східної Європи, українських робітників потрібно вчити, як керувати сучасною сільгосптехнікою, та виховувати менеджерів, які би спеціалізувалися на сільському господарстві.

Тетяна Карпенко, Deutsche Welle


Запам'ятати мене