Компания-застройщик ищет площадки под многоэтажное жилое строительство
Земельна біржа : Пошук об'єкта | Додати оголошення | Ваш запит  
 
Земельна біржа
Новини



ТОВ С.В.С. Холдинг

Законодавство
Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                 Про державну реєстрацію речових
              прав на нерухоме майно та їх обмежень


     Цей Закон визначає правові,  економічні, організаційні засади
створення  у  складі державного земельного кадастру єдиної системи
державної реєстрації речових прав  на  земельні  ділянки  та  інше
нерухоме   майно,   обмежень   цих   прав.  Закон  спрямований  на
забезпечення  визнання  та  захисту  державою  речових   прав   на
нерухомість,  створення сприятливих умов для забезпечення розвитку
ринкових   відносин,   активізації    інвестиційної    діяльності,
збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

                   Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Сфера застосування Закону

     1. Цей   Закон   регулює  відносини,  пов'язані  з  державною
реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх
обмежень та правочинів щодо нерухомості.

     2. Дія  цього  Закону  не  поширюється на державну реєстрацію
прав на повітряні та морські судна,  судна внутрішнього  плавання,
космічні  об'єкти  та  інші об'єкти цивільних прав,  на які іншими
законами поширено  правовий  режим  нерухомої  речі,  а  також  на
державну  реєстрацію  підприємств як суб'єктів господарювання,  на
реєстрацію ділянок надр для добування корисних копалин.

     Стаття 2. Визначення термінів

     У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

     державна реєстрація речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх
обмежень  (далі  - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і
підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення
речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується
внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме
майно та їх обмежень;

     Державний реєстр  прав  на  нерухоме  майно  та  їх  обмежень
(далі - Державний  реєстр  прав)  -  єдина  державна  інформаційна
система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно,
їх обмеження,  суб'єктів  речових  прав,  технічні  характеристики
об'єктів  нерухомого  майна (будівель,  споруд тощо),  кадастровий
план земельної ділянки,  а також відомості про правочини,  вчинені
щодо таких об'єктів нерухомого майна;

     об'єкт нерухомого   майна  (нерухоме  майно,  нерухомість)  -
земельні  ділянки,  а  також  об'єкти,  розташовані  на  земельній
ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без
їх знецінення та зміни їх призначення;

     обмеження речових   прав   на   нерухоме   майно   (обтяження
нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим
майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або
актів   органів  державної  влади,  місцевого  самоврядування,  їх
посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом;

     реєстраційний (кадастровий)      округ      -       територія
адміністративно-територіальної одиниці  (місто,  район),  у  межах
якої діє один місцевий орган державної реєстрації прав;

     технічна інвентаризація -  довідка-характеристика  технічного
стану об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці
(будівля,  споруда,  інше),  їх  належність,  склад   та   оцінка,
підготовлені   бюро   технічної   інвентаризації  в  установленому
порядку;

     дані державного земельного кадастру  -  відомості  про  місце
розташування  земельної  ділянки  та  її межі,  кадастровий номер,
грошова оцінка,  кількісна та якісна характеристика,  підготовлені
відповідно до закону.

     Стаття 3. Принципи державної реєстрації прав

     1. Речові права на нерухоме майно,  їх обмеження та правочини
щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації
в порядку, встановленому цим Законом.

     2. В  Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав,
який базується на державному обліку земельних  ділянок  усіх  форм
власності   та  розташованого  на  них  іншого  нерухомого  майна,
реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна,  їх  обмежень
та правочинів щодо нерухомого майна.

     3. Державна реєстрація прав базується на кадастровому номері,
присвоєному у встановленому законом порядку.

     4. Державна  реєстрація  прав   є   публічною,   здійснюється
місцевим  органом  державної  реєстрації  прав,  який зобов'язаний
надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження
в порядку, встановленому законом.

     5. Право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,
набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання
чинності  цим  Законом,  визнаються державою.  Відповідно до цього
Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,  їх   обмежень
здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого
майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

     6. Правочини щодо нерухомого  майна  вчиняються,  якщо  право
власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

     7. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет
над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

     8. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та  їх  обмежень
проводиться   місцевим  органом  державної  реєстрації  прав  того
реєстраційного   (кадастрового)   округу,   в   якому    розміщена
нерухомість або більша за площею її частина.

     Стаття 4. Обов'язковість державної реєстрації прав

     1. Обов'язковій  державній реєстрації підлягають речові права
на нерухоме майно,  що знаходиться на території України,  фізичних
та юридичних осіб,  держави,  територіальних громад,  іноземців та
осіб  без  громадянства,  іноземних  юридичних  осіб,  міжнародних
організацій, іноземних держав, а саме:

     1) право власності на нерухоме майно;

     2) речові права на чуже нерухоме майно:

     а) право володіння;

     б) право користування (сервітут);

     в) право постійного користування земельною ділянкою;

     г) право      користування     земельною     ділянкою     для
сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

     ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

     д) право користування нерухомим майном строком більш як  один
рік.

     Законом можуть  бути  встановлені  інші  речові права на чуже
нерухоме майно,  які підлягають державній реєстрації згідно з  цим
Законом;

     3) обмеження речових прав.

     2. Дані  обліку  земельних  ділянок  у  Державному земельному
кадастрі та кадастровий номер об'єкта нерухомості  є  основою  для
формування Державного реєстру прав.

     3. Право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру,
офісне приміщення тощо)  може  бути  зареєстровано  незалежно  від
того,  чи зареєстровано право власності на земельну ділянку,  якщо
власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих
на ній, не поєднуються в одній особі.

     4. Державна  реєстрація  прав  на  нерухоме  майно,  що  є  у
державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого
в  установленому  порядку  управляти  нерухомим  майном,  що  є  у
державній власності.

     5. Державна реєстрація прав на нерухоме майно  територіальної
громади  здійснюється  за заявою органу,  уповноваженого управляти
комунальним майном.

     6. Реєстрація права власності повинна  передувати  реєстрації
інших  речових  прав  на таке майно та їх обмежень і проводитися в
разі  вчинення  правочину  щодо  такої  нерухомості,  встановлення
обмежень речових прав на таку нерухомість.

           Розділ II. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

     Стаття 5. Система органів державної реєстрації прав

     1. Систему   органів   державної  реєстрації  прав  складають
центральний орган виконавчої влади з  питань  земельних  ресурсів,
який  забезпечує  реалізацію  державної політики у сфері державної
реєстрації прав,  створена  при  ньому  державна  госпрозрахункова
юридична   особа   з  консолідованим  балансом  (центр  державного
земельного кадастру) та її відділення на місцях,  які є  місцевими
органами державної реєстрації прав.

     2. Держателем  Державного  реєстру  прав  є центральний орган
виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

     3. Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного
земельного  кадастру,  який  здійснює його ведення.  Статут центру
державного  земельного  кадастру  затверджує   центральний   орган
виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

     4. Державна  реєстрація  прав  проводиться місцевими органами
державної  реєстрації  прав   виключно   за   місцем   знаходження
нерухомого  майна,  а саме:  в містах Києві та Севастополі,  місті
обласного підпорядкування, районі.

     Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
               питань земельних ресурсів як держателя Державного
               реєстру прав

     Центральний орган  виконавчої  влади   з   питань   земельних
ресурсів як держатель Державного реєстру прав:

     забезпечує формування  та  функціонування  Державного реєстру
прав  на  земельні  ділянки  та  інше  нерухоме  майно  як  єдиної
інформаційної системи;

     організовує роботу,  пов'язану  з  утворенням  та  діяльністю
системи органів державної реєстрації прав;

     призначає на посаду керівника  центру  державного  земельного
кадастру;

     призначає на  посади  керівників  місцевих  органів державної
реєстрації прав - державних реєстраторів прав;

     здійснює координацію та контроль діяльності місцевих  органів
державної реєстрації прав;

     здійснює нормативно-методичне забезпечення процедур державної
реєстрації прав;

     проводить добір,  підготовку   та   підвищення   кваліфікації
працівників системи органів державної реєстрації прав;

     створює та    забезпечує   роботу   кваліфікаційної   комісії
державних реєстраторів прав;

     має інші повноваження,  передбачені цим Законом та прийнятими
на його виконання нормативно-правовими актами.

     Стаття 7. Місцеві органи державної реєстрації прав

     1. Місцеві  органи  державної  реєстрації прав є відділеннями
державної  госпрозрахункової  юридичної  особи  з   консолідованим
балансом (центру державного земельного кадастру).

     2. Місцеві органи державної реєстрації прав:

     проводять реєстрацію  прав  на  нерухоме майно,  їх обмежень,
правочинів щодо нерухомості або відмовляють у реєстрації;

     ведуть Державний реєстр  прав  на  нерухоме  майно,  яке  або
більша за площею частина якого знаходиться в даному реєстраційному
(кадастровому) окрузі;

     надають інформацію про зареєстровані права та їх обмеження  в
установленому цим Законом порядку;

     забезпечують в  установленому  порядку формування та внесення
кадастрових  планів   земельних   ділянок   та   даних   технічної
інвентаризації  інших  об'єктів  нерухомого  майна  до  Державного
реєстру прав;

     здійснюють інші  повноваження,   передбачені   цим   Законом,
порядком ведення Державного реєстру прав та положенням про місцеві
органи державної реєстрації прав.

     3. Керівник місцевого  органу  державної  реєстрації  прав  є
державним  реєстратором  прав  і призначається центральним органом
виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

     4. Типове положення про місцеві органи  державної  реєстрації
прав  затверджується центральним органом виконавчої влади з питань
земельних ресурсів.

     Стаття 8. Державний реєстратор прав

     1. На посаду державного реєстратора прав  на  нерухоме  майно
може бути призначена особа з вищою юридичною освітою,  яка пройшла
стажування в органах  державної  реєстрації  прав  протягом  шести
місяців,   склала   кваліфікаційний   іспит,   отримала  свідоцтво
державного реєстратора прав та печатку встановленого  зразка,  які
видаються  центральним органом виконавчої влади з питань земельних
ресурсів.

     2. Державний реєстратор прав у межах своїх повноважень:

     здійснює державну  реєстрацію  прав власності,  інших речових
прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна
або відмовляє в такій реєстрації;

     присвоює в  установленому  законом  порядку кадастровий номер
об'єкту нерухомого майна;

     скасовує в установленому законом порядку державну  реєстрацію
прав  та  кадастровий номер у разі поділу,  об'єднання чи знищення
об'єкта нерухомого майна;

     встановлює відповідність заявлених прав і поданих  документів
вимогам  законів  та  інших  нормативно-правових  актів,  а  також
відсутність суперечностей між заявленими  та  вже  зареєстрованими
речовими  правами  на  об'єкт  нерухомого  майна,  наявності інших
підстав  для  державної  реєстрації  прав  або  відмови  в   такій
реєстрації;

     відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить
до них відповідні дані;

     веде реєстраційні  справи  щодо  об'єктів  нерухомого  майна,
речові права на які зареєстровані у Державному реєстрі прав;

     надає відомості  та  витяги  з  Державного  реєстру  прав або
відмовляє у наданні таких у встановлених цим Законом випадках;

     видає свідоцтво,  яке підтверджує реєстрацію права  власності
на нерухомість та містить кадастровий номер;

     видає документ  установленого  зразка  про  реєстрацію  інших
речових прав, обмежень речових прав.

     3. Державний реєстратор прав не має  права  приймати  рішення
про  реєстрацію  речових  прав на своє ім'я і від свого імені,  на
ім'я свого чоловіка чи своєї дружини,  його (її) та своїх  родичів
(батьків,  дітей,  онуків,  діда,  баби, братів, сестер). У такому
разі реєстрація  проводиться  іншим  державним  реєстратором  прав
місцевого органу державної реєстрації прав.

     4. Державний  реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення
про державну реєстрацію прав  та  відмову  в  такій  реєстрації  і
здійснює повноваження тільки відповідно до закону.  Дії державного
реєстратора прав щодо державної  реєстрації  прав  або  відмови  в
такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

     5. Свідоцтво,  яке  підтверджує реєстрацію права власності на
нерухоме майно, видається за підписом державного реєстратора прав,
який прийняв рішення про реєстрацію.

     6. Документ  про  реєстрацію  інших  речових  прав,  обмежень
речових прав видається за підписом  державного  реєстратора  прав,
який здійснив реєстрацію прав.

     Стаття 9. Кваліфікаційна комісія державних реєстраторів прав

     1. Для  визначення  рівня  професійної  підготовки осіб,  які
мають  намір  отримати  свідоцтво  державного  реєстратора   прав,
центральним   виконавчим   органом  з  питань  земельних  ресурсів
утворюється кваліфікаційна комісія державних реєстраторів прав.

     2. Положення    про    кваліфікаційну    комісію    державних
реєстраторів прав затверджується Кабінетом Міністрів України.

       Розділ III. ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

     Стаття 10. Інформаційне забезпечення Державного реєстру прав

     1. Інформаційне забезпечення Державного реєстру прав складає:

     1) база  даних  обліку земельних ділянок та іншого нерухомого
майна, правочинів щодо нерухомого майна;

     2) дані технічної інвентаризації об'єктів нерухомості;

     3) кадастрові плани земельних ділянок;

     4) інформація про реєстраційні справи;

     5) база  даних  заяв  про  державну  реєстрацію  прав  та  їх
обмежень;

     6) база   даних   запитів  щодо  зареєстрованих  прав  та  їх
обмежень.

     Стаття 11. База даних обліку земельних ділянок та іншого
                нерухомого майна

     База даних  обліку  земельних ділянок та розташованого на них
нерухомого майна  містить  дані  державного  земельного  кадастру,
зокрема:

     кадастровий номер  земельної  ділянки  та  іншого  нерухомого
майна;

     індексну кадастрову карту;

     кадастровий план земельної ділянки;

     дані про категорію земель за цільовим призначенням  земельної
ділянки;

     дані про площу та грошову оцінку земельної ділянки;

     відомості щодо власників або користувачів земельної ділянки;

     дані технічної    інвентаризації    будівель    та    споруд,
розташованих на земельній ділянці;

     інші дані,  передбачені нормативно-правовими актами з  питань
державного земельного кадастру.

     Стаття 12. Структура Державного реєстру прав

     1. Державний  реєстр  прав  містить  дані  про  зареєстровані
речові  права,  їх  обмеження,  суб'єктів  речових  прав,  об'єкти
нерухомого  майна,  відомості  про осіб,  в інтересах яких вчинено
обмеження речового  права,  копії  документів  про  правочини,  на
підставі яких проведено реєстрацію прав, обмежень цих прав.

     2. Державний   реєстр   прав   складається  з  розділів,  які
відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення
державної реєстрації права власності на нього.

     3. Розділ Державного реєстру прав може бути відкритий на такі
об'єкти нерухомого майна:

     а) земельна ділянка;

     б) земельна  ділянка  з  розташованими  на   ній   будівлями,
спорудами  (підприємство,  садиба,  майстерня,  офісне приміщення,
інше);

     в) будівля,  споруда, їх частина (квартира, майстерня, офісне
приміщення, інше)  -  у  разі,  якщо власники земельної ділянки та
розташованих на ній будівель,  споруд,  їх частин не поєднуються в
одній особі.

     4. У  Державному  реєстрі  прав  ведеться  облік запитів щодо
речових прав на нерухоме майно по суб'єктах  запитів  та  об'єктах
нерухомого  майна,  а також облік відомостей про відповіді на такі
запити,  копії відповідей,  мотивовані причини відмови  в  наданні
відомостей з Державного реєстру прав.

     5. Розділ  Державного  реєстру  прав  містить  відомості  про
державного реєстратора прав, який веде даний розділ, відповідає на
запити, надає витяги з даного розділу щодо речових прав на об'єкти
нерухомого майна та їх обмежень.

     6. Порядок ведення  Державного  реєстру  прав  встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 13. Розділ Державного реєстру прав

     1. Розділ Державного реєстру прав містить:

     дату та  зміст  заяви про державну реєстрацію речових прав та
їх обмежень;

     кадастровий номер;

     дані про державну реєстрацію прав;

     дані про правочини щодо нерухомого майна;

     дані технічного  стану  будівель,  споруд,   їх   частин   та
кадастровий план земельної ділянки;

     дані про  обмеження  речових  прав відповідно до договору або
накладені рішеннями органів  державної  влади,  органів  місцевого
самоврядування,  їх посадовими особами відповідно до закону, та їх
зміст;

     відомості про  осіб,  які  мають  повноваження  на   вчинення
правочинів щодо нерухомого майна;

     відомості про  сплату  державного мита за державну реєстрацію
прав та про платежі за надані в установленому цим Законом  порядку
витяги з Державного реєстру прав;

     інформацію про надані витяги з Державного реєстру прав;

     інші дані,  що є підставою відповідно до закону для державної
реєстрації прав.

     2. Вилучення  даних  з  розділу   Державного   реєстру   прав
забороняється.  У  випадках,  передбачених цим Законом,  заявникам
надаються витяги з розділу Державного реєстру прав.

     3. Дані розділу Державного реєстру  прав  відповідають  даним
реєстраційної  справи,  яка містить документовані записи щодо прав
на нерухоме майно та їх обмежень.

     4. Місцеві  органи  державної  реєстрації  прав  забезпечують
довічне  зберігання  та  достовірність  інформації,  її захист від
несанкціонованого доступу,  оновлення,  архівування та відновлення
даних,  їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури
державної  реєстрації  прав,  надання  відомостей  із   Державного
реєстру прав у встановлені цим Законом строки.

     Стаття 14. Реєстраційна (кадастрова) справа

     1. Реєстраційна (кадастрова) справа містить:

     заяву про  державну  реєстрацію речових прав або їх обмежень,
яка містить дані про особу (осіб), що звернулася з клопотанням про
державну реєстрацію прав;

     дані про  присвоєння державним реєстратором прав кадастрового
номера об'єкту нерухомого майна та про  державну  реєстрацію  прав
або відмову в державній реєстрації прав;

     копії документів про правочини, що підтверджують речові права
на нерухоме майно;

     дані про   інвентаризацію    об'єктів    нерухомого    майна,
кадастровий план земельної ділянки;

     документи, що   підтверджують   вартість   (грошову   оцінку)
об'єктів нерухомого майна;

     акти органів    державної    влади,     органів     місцевого
самоврядування,  їх  посадових  осіб  про  обмеження  речових прав
відповідно до  закону  або  копії  документів  про  правочини,  що
обмежують речові права згідно із законом;

     довіреності на вчинення правочинів щодо нерухомого майна;

     документи про  сплату  державного мита за державну реєстрацію
речових прав та платежів за надані  витяги  з  Державного  реєстру
прав;

     інші документи, що є підставою для державної реєстрації прав.

     2. Документи в реєстраційній справі розміщуються в порядку їх
надходження і мають послідовну нумерацію аркушів справи.

     3. Вилучення    документів    із     реєстраційної     справи
забороняється.  У випадках,  передбачених законом, надаються копії
аркушів реєстраційної справи.

     4. Реєстраційні  справи  підлягають  довічному  зберіганню  в
архівах, які створюються в органах державної реєстрації прав.

     Стаття 15. Облік заяв і запитів до Державного реєстру прав

     1. Облік   заяв  про  державну  реєстрацію  речових  прав  та
встановлених щодо них обмежень,  а також  облік  запитів  стосовно
надання  витягів із Державного реєстру прав проводяться відповідно
в базі даних обліку заяв та обліку запитів.

     2. Дані обліку заяв про державну реєстрацію прав містять:

     порядковий номер заяви про державну реєстрацію речового права
або його обмеження;

     дату та час (годину та хвилину) надходження заяви;

     кадастровий номер   об'єкта   нерухомого  майна,  якщо  право
власності на нього вже зареєстроване;

     відомості про особу,  яка звернулася із запитом (для фізичних
осіб   -  громадян  України  -  прізвище,  ім'я  та  по  батькові,
ідентифікаційний  номер  у  Державному  реєстрі  фізичних  осіб  -
платників  податків та інших обов'язкових платежів;  для іноземців
та осіб без громадянства - прізвище,  ім'я та по батькові (у  разі
наявності),  відомості  про  постійне  місце  проживання за межами
України,  а також дані про документи,  які посвідчують особу;  для
юридичних осіб - резидентів - найменування,  місцезнаходження, код
в Єдиному державному реєстрі підприємств та  організацій  України;
для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження
із зазначенням країни,  в якій зареєстровано  юридичну  особу),  а
також  дані про документи,  які посвідчують особу,  що представляє
нерезидента;

     стислий зміст речового права та (або) встановлених  обмежень,
які необхідно зареєструвати, документи, що підтверджують правочини
щодо нерухомого майна або обмеження  речових  прав  чи  відмову  в
такій реєстрації;

     дату державної реєстрації речового права або його обмеження;

     прізвище та ініціали державного реєстратора прав;

     перелік документів, які додаються до заяви.

     3. Облік  запитів  стосовно  надання  витягів  із  Державного
реєстру прав містить:

     порядковий номер запиту щодо об'єкта нерухомого майна;

     час та дату надходження запиту;

     відомості про особу,  яка звернулася із запитом (для фізичних
осіб   -  громадян  України  -  прізвище,  ім'я  та  по  батькові,
ідентифікаційний  номер  у  Державному  реєстрі  фізичних  осіб  -
платників  податків та інших обов'язкових платежів;  для іноземних
громадян - прізвище,  ім'я та  по  батькові  (у  разі  наявності),
відомості  про  постійне  місце проживання за межами України;  для
юридичних осіб - резидентів - найменування,  місцезнаходження, код
у  Єдиному  державному реєстрі підприємств та організацій України;
для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження
із  зазначенням  країни,  в якій зареєстровано юридичну особу),  а
також дані про документи,  які посвідчують особу,  що  представляє
нерезидента;

     кадастровий номер та місцезнаходження нерухомого майна,  щодо
якого здійснено запит;

     мету запиту;

     копію витягу із Державного реєстру прав або копію  відмови  в
наданні такого витягу;

     прізвище державного  реєстратора  прав,  що  прийняв запит до
виконання.

     4. Не може бути відмовлено в реєстрації  заяви  і  запиту  до
Державного   реєстру   прав  на  нерухоме  майно,  якщо  заявником
додержано вимог,  установлених цією статтею та статтями  19  і  20
цього Закону.

     5. Порядок  надання  відомостей  з  Державного  реєстру  прав
встановлюється цим Законом.

     Стаття 16. Картографічні дані Державного реєстру прав

     1. Картографічні  дані  Державного  реєстру  прав   включають
індексні   карти   та   кадастрові   плани   для   визначення  меж
реєстраційних  (кадастрових)  округів,  ідентифікації   нерухомого
майна,  відображення взаєморозташування об'єктів нерухомого майна,
складені відповідно до закону.

     2. Індексна кадастрова  карта  містить  інформацію  про  межі
земельних  ділянок  та їх кадастрові номери в розрізі кадастрового
кварталу,   кадастрової    зони,    адміністративно-територіальної
одиниці,  кадастрового округу в масштабі, який забезпечує точність
їх відображення.

     3. Кадастровий план земельної ділянки,  кварталу, зони, села,
селища,  міста,  кадастрового  округу складається для відображення
необхідних елементів земельно-кадастрової інформації  в  масштабі,
який забезпечує точність її відображення.

     Кадастровий план  містить номери кадастрових зон і кварталів,
їх межі,  а також межі та кадастрові номери земельних  ділянок  та
інших  об'єктів  нерухомого  майна,  розташованих на цих ділянках,
межі територіальних зон і межі земельних сервітутів.

         Розділ IV. ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

     Стаття 17. Порядок проведення державної реєстрації речових
                прав на нерухоме майно

     1. Державна  реєстрація  речових  прав  проводиться  в такому
порядку:

     облік заяви про державну реєстрацію речових прав;

     прийняття і  перевірка  документів,  поданих  для   державної
реєстрації речових прав;

     установлення відсутності  підстав  для  відмови  в  державній
реєстрації речових прав;

     державна реєстрація  речових  прав  або   відмова   в   такій
реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав;

     присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна;

     видача документів,   що  підтверджують  зареєстроване  речове
право.

     2. Державна  реєстрація  речових  прав  на   нерухоме   майно
проводиться  за  наявності кадастрового плану земельної ділянки та
даних технічної інвентаризації інших  об'єктів  нерухомого  майна,
речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

     3. Державній  реєстрації  підлягають заявлені речові права на
нерухоме майно за наявності документів,  що підтверджують вчинення
правочинів щодо таких об'єктів,  посвідчених відповідно до закону,
або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

     Інформацію про необхідний перелік документів  для  здійснення
державної  реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав
згідно із порядком ведення Державного  реєстру  прав  зобов'язаний
надати до відома заявників.

     4. Розгляд  заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у
строк,  який  не  перевищує  чотирнадцяти  календарних  днів з дня
отримання органом державної реєстрації прав заяви  та  документів,
необхідних  для  державної  реєстрації  речових  прав  на нерухоме
майно.

     5. У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно до органу державної реєстрації прав
подані заяви від інших суб'єктів про державну  реєстрацію  речових
прав  на це саме майно,  вони розглядаються в порядку надходження.
Кожна чергова заява розглядається тільки після  прийняття  рішення
державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви.

     6. Датою   і  часом  державної  реєстрації  речових  прав  на
нерухоме майно,  що зазначається в рішенні державного  реєстратора
прав,  є  дата  і  час  внесення даних про присвоєння кадастрового
номера об'єкту нерухомого майна,  внесення даних про  інші  речові
права,  внесення даних про правочини,  у зв'язку з якими відбулася
зміна власника (власників) об'єкта нерухомого майна та (або) зміна
самого об'єкта нерухомого майна.

     Стаття 18. Підстава для державної реєстрації прав

     1. Державна   реєстрація   речових  прав  на  нерухоме  майно
проводиться на  підставі  заяви  правоволодільця  (правонабувача),
сторін  (сторони)  правочину,  за  яким виникло речове право,  або
уповноважених ними (нею) осіб.

     Державна реєстрація  обмеження  права   на   нерухоме   майно
проводиться  на підставі заяви особи,  на користь якої встановлено
обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом.

     2. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав  фізична
особа  повинна пред'явити документ,  що посвідчує особу,  а в разі
подання  заяви  представником  фізичної  чи  юридичної   особи   -
документ,  що  підтверджує  його  повноваження діяти від імені цих
осіб.  Представник  особи   -   нерезидента   України   пред'являє
документи, легалізовані в установленому порядку.

     3. Заява про державну реєстрацію права власності подається до
органу державної реєстрації прав,  на  території  якого  перебуває
нерухоме майно або більша за площею його частина.

     Державна реєстрація  інших  речових прав на нерухоме майно та
їх обмежень проводиться в органі  державної  реєстрації  прав,  де
зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна.

     4. Для державної реєстрації виникнення,  переходу, припинення
прав на нерухоме майно до місцевого  органу  державної  реєстрації
прав  разом  із  заявою  про  державну  реєстрацію  прав подаються
документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх
копії або інші документи,  що свідчать про встановлення,  зміну чи
припинення речового права.

     5. Разом із заявою про державну реєстрацію  права  власності,
інших  речових  прав,  їх обмежень,  документами,  що свідчать про
встановлення,  зміну  чи  припинення  речового  права,   подається
документ про сплату державного мита.

     6. Облік  заяв  про  державну  реєстрацію  прав проводиться в
порядку їх надходження із зазначенням дати і часу.

     7. У разі  отримання  заяви  та  документів,  необхідних  для
проведення  державної реєстрації прав,  здійснюється облік заяви в
базі даних обліку заяв із зазначенням дати і часу.

     8. Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до
присвоєння державним реєстратором прав кадастрового номера об'єкту
нерухомого майна чи реєстрації інших речових прав.

     Стаття 19. Перелік документів для державної реєстрації прав
                на нерухоме майно

     Підставою для   державної  реєстрації  прав,  що  посвідчують
виникнення,  перехід,  припинення речових прав на нерухоме  майно,
обмежень цих прав, є:

     державний акт про право власності на земельну ділянку;

     нотаріально посвідчений  договір  купівлі-продажу,  довічного
утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого
майна;

     договір про приватизацію майна державних підприємств;

     договір купівлі-продажу  нерухомого майна,  зареєстрований на
біржі в установленому порядку;

     нотаріально посвідчений  договір  про  поділ,   перерозподіл,
об'єднання нерухомого майна;

     свідоцтво про право на спадщину;

     свідоцтво про  право  власності  на  частку в спільному майні
подружжя;

     свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;

     свідоцтво про право власності на будівлю  (частину  будівлі),
споруду;

     рішення суду  про  право  власності  на  об'єкт незавершеного
будівництва;

     акти прийому нерухомого майна до експлуатації;

     договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші
визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно;

     рішення суду   стосовно   речових  прав  на  нерухоме  майно,
обмежень цих прав, що набрали законної сили;

     інші акти  органів  державної  влади  або  органів  місцевого
самоврядування,  їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень,
визначених законом.

     Стаття 20. Вимоги до документів, що подаються на державну
                реєстрацію прав

     1. Документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід
прав на нерухоме майно і подаються для державної  реєстрації  прав
на нерухоме майно,  повинні відповідати вимогам,  встановленим цим
Законом,  Цивільним   кодексом   України  ( 435-15 )   та   іншими
нормативно-правовими актами.

     2. Тексти  документів,  що подаються для державної реєстрації
прав,  мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб
- без скорочення та із зазначенням їх місцезнаходження.  Прізвище,
ім'я,  по батькові фізичних осіб та їх поштова адреса  мають  бути
написані повністю.

     3. Не  приймаються  на  державну  реєстрацію прав документи з
підчищеннями або дописками,  закресленими  словами  та  іншими  не
обумовленими  в них виправленнями,  заповнені олівцем,  а також із
пошкодженнями,  які не дають змоги однозначно тлумачити їх  зміст.
Чинність таких документів може бути встановлена рішенням суду, яке
буде підставою  для  повторного  звернення  особи  щодо  державної
реєстрації права.

     Стаття 21. Відкриття і закриття розділу Державного реєстру
                прав

     1. У Державному реєстрі  прав  на  кожний  об'єкт  нерухомого
майна,  право  власності  на  яке  заявлено вперше або яке не було
зареєстровано відповідно до цього Закону,  за рішенням  державного
реєстратора   прав   про   державну   реєстрацію  права  власності
відкривається розділ Державного реєстру прав.

     2. Розділ  Державного  реєстру  прав  закривається  державним
реєстратором прав у разі:

     знищення об'єкта нерухомого майна;

     поділу або об'єднання об'єкта нерухомого майна.

     3. У  разі  прийняття державним реєстратором прав рішення про
відмову  в  державній  реєстрації  права   власності   на   об'єкт
нерухомого  майна  відкривається  тільки реєстраційна справа,  яка
підлягає закриттю після включення до неї  відповідних  документів.
Закриті реєстраційні справи підлягають довічному зберіганню.

     Стаття 22. Державна реєстрація прав у разі поділу або
                об'єднання об'єктів нерухомого майна

     1. У разі поділу об'єкта нерухомого майна відповідний  розділ
Державного  реєстру  прав  закривається,  кадастровий  номер цього
об'єкта нерухомого майна скасовується.  Одночасно  для  кожного  з
новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ
Державного реєстру прав на  нерухоме  майно  і  нова  реєстраційна
справа.   Кожному   з   новостворених  об'єктів  нерухомого  майна
присвоюється новий кадастровий номер.

     2. Дані  про  інші  речові  права та обмеження прав на об'єкт
нерухомого майна,  який підлягає поділу,  переносяться до розділів
Державного  реєстру  прав,  які  відкриті  у зв'язку з реєстрацією
права  власності  на  кожний  із  новостворених   об'єктів.   Якщо
відповідним   договором   або  актом  органу  державної  влади  чи
місцевого самоврядування,  їх посадовими особами  встановлено,  що
речові  права  та  їх обмеження не поширюються на всі новостворені
об'єкти  нерухомого  майна,  записи  про  дані  речові  права,  їх
обмеження  переносяться лише до розділів,  відкритих для державної
реєстрації права власності  на  новостворені  об'єкти,  яких  вони
стосуються.

     3. У разі об'єднання  об'єктів  нерухомого  майна  відповідні
розділи  Державного  реєстру прав закриваються,  кадастрові номери
цих об'єктів  скасовуються.  Одночасно  для  державної  реєстрації
права   власності   на   новостворений   об'єкт  нерухомого  майна
відкривається новий розділ Державного реєстру  прав,  присвоюється
кадастровий номер даному об'єкту нерухомого майна.

     4. Дані  про  речові права та їх обмеження стосовно об'єктів,
які об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав,
відкритого   у   зв'язку   з   реєстрацією   права   власності  на
новостворений об'єкт нерухомого майна  із  зазначенням  тієї  його
частини, щодо якої було зареєстроване обмеження речових прав.

     5. У  разі  поділу або об'єднання нерухомого майна відповідні
розділи Державного реєстру прав,  які відкриваються  у  зв'язку  з
реєстрацією права власності на новостворений об'єкт,  містять дані
про кадастрові номери об'єктів нерухомого майна, які були поділені
чи об'єднані.

     Стаття 23. Порядок проведення державної реєстрації обмежень
                речових прав на нерухоме майно

     1. Державна реєстрація  обмежень  речових  прав  на  нерухоме
майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі:

     договору за			
2004-07-01 12:00:00
 
Версія для друку
© Land-Ukraine 2003-2007 Головна | Новини | Земельна біржа | Земельні торги | Інвестиційні проекти | Ціни на землю | Законодавство |
Публікації | Вакансії | Каталог підприємств | Корисні посилання | Про проект
Rambler's Top100